Чесний і вірний син України
Михайло Євгенійович Паламарчук народився 25 червня 1996 року в місті Києві. Закінчив Володарську ЗОШ І-ІІІ ступенів №2 в 2013 році. За роки навчання зарекомендував себе старанним, відповідальним і обдарованим учнем, якого любили і вчителі, і однокласники. В 11 класі Михайло став переможцем ІІІ (обласного) етапу ІІІ Міжнародного мовно-літературного конкурсу учнівської та студентської молоді імені Тараса Шевченка, представляв Володарський район на ІV (всеукраїнському) етапі Конкурсу.
Закінчивши школу, вступив у Київський університет імені Бориса Грінченка, де навчався з 2013 по 2018 рік за спеціальністю психологія.
Він брав активну участь в науковому та соціально-гуманітарному житті інституту: був учасником програми семестрового навчання в Університеті Кадису (Іспанія), учасником Плейбек Театру, численних наукових семінарів і конференцій, головою Наукового товариства студентів, аспірантів, докторантів та молодих вчених Інституту людини, членом Вченої ради Інституту людини. Мріяв стати науковцем, навчався в аспірантурі та працював над дисертацією. Крім того, Паламарчук Михайло надавав психологічну допомогу, працював в КМКЦ «Трамплін», де мав беззаперечний авторитет висококваліфікованого фахівця, керував практиками здобувачів Інституту людини спеціальності Психологія.
Друзі та рідні кажуть, що він був добрим, щирим та завжди готовим прийти на допомогу. За відгуками колег по роботі та однокурсників з університету Михайло не відмовив жодній людині, яка зверталася до нього за допомогою, порадою чи підтримкою. Він був дуже привітною, яскравою людиною, талановитою, здається, в усьому.
«Михайло в моїй пам’яті залишився як один із найсвітліших і найтепліших викладачів. Своєю любов’ю до науки він вмів зарядити буквально за кілька хвилин розмови. Я бачила в ньому майбутнє нашої держави, адже він був справді відданий своїй справі і навчав з іскоркою і любов’ю в очах» - згадує студентка Ірина Матрунчик.
«Михайла я знала ще з часів його студентства. Він з перших же хвилин знайомства підкорював своєю відкритістю та добротою, теплою енергійністю, а його позитивне світосприйняття було настільки «заразним», що поруч з ним світ завжди здавався привітним і радісним. 25 лютого 2022 року Михайло написав мені « Ситуація така: я мобілізувався. Дослідження триває. Повернусь – дороблю». Не судилося» - ділиться болючими спогадами викладач Ольга Лозова.
Із самого початку повномасштабного вторгнення на територію України Михайло без вагань пішов до лав Збройних сил добровольцем. Старший стрілець парашутно-десантної роти парашутно-десантного батальйону, старший солдат Паламарчук Михайло Євгенійович, проявивши стійкість та мужність, до останнього залишався вірним військовій присязі та своїй Батьківщині. Він загинув 30 червня 2022 року в бою з російськими окупантами поблизу міста Лисичанськ у Луганській області, до останнього подиху зі зброєю в руках захищав рідну землю від рашистських загарбників. Йому було лише 26.
Михайло Паламарчук назавжди в нашій пам’яті буде справжнім патріотом, Людиною з активною громадянською позицією, чесним і вірним сином України! Схиляємо голови в жалобі… Вічна пам’ять і слава Герою!